Згідно з п. 1 статті 54 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:

• академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
• педагогічну ініціативу;
• розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
• підвищення кваліфікації, перепідготовку;
• вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
• відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
• справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
• захист професійної честі та гідності;
• індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
• творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
• забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
• забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
• безпечні і нешкідливі умови праці;
• подовжену оплачувану відпустку;
• участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
• участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти.

Відповідно до п. 2  статті 54 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

• постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
• виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
• сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
• дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
• дотримуватися педагогічної етики;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
• формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
• додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки.

Право на відпустки

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи

Право на відпустки забезпечується:

• гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
• забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Види відпусток

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

• основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
• додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону);

{Частину першу статті 4 доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 1724-VI від 17.11.2009}

4) соціальні відпустки:

• відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);
• відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону);{Пункт 4 частини першої статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом № 573-VI від 23.09.2008}
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); {Абзац п’ятий пункту 4 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015}

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.